1 курс / Теория литературы / Савчук / Публикация1

Літературні на-

Час по-

Представни-

Філософська основа

Особливості персонажів

Художні засоби

Інше

прями

явлення

ки

Класицизм

XVII - XIX ст.

І. Котляревський, Г. Квітка

Раціоналізм, наслідування зразків античного мис-

Герої творів класицизму, головним чином, трагедій, були

Твори класицистів відзначалися високим громадянським

-Основ'яненко, Ф. Проко-

тецтва, дотримання канонічних правил написання

«високі»: царі, князі, полководці, вожді, вельможі, вище

пафосом і патріотизмом. Позитивну роль у розвитку літерату-

пович, П. Гулак-

творів. поділ жанрів на «серйозні»,

духовенство, почесні громадяни, печуться про долю вітчиз-

ри відігравали такі естетичні норми класицистів, як ясність,

Артемовський, М. Опіц, И.

«високі» (трагедія, епопея, роман, елегія, ідилія)

ни і службовці йому. У творах класицизму персонажі діли-

чіткість, простота, доступність мови і композиції, прагнення

Готшед (Німеччина), Д.

та «низькі», «розважальні» (травестійна поема,

лися на строго позитивних і негативних, на доброчесних,

до правдоподібності.

Драйден, А. Поп, Д. Адді-

комедія, байка, епіграма).

ідеальних, позбавлених індивідуальності, діючих за велін-

сон, Р. Стіл (Англія), М.

ням розуму, і носіїв пороку, що знаходяться у владі егоїс-

Ломоносов, О. Сумароков,

тичних пристрастей. При цьому в окресленні позитивних

Г. Державні, Д. Фонвізін

героїв присутні схематизм, резонерство, тобто схильність

до повчальних міркувань з авторських позицій.

Сентименталізм

XVIII ст.

І. Котляревський, Г. Квітка

Глибоке відтворення переживань, почуттів і прист-

Популярними для сентименталізму є персонаж середнього

Вони відмовилися від суворих правил побудови творів. У

-Основ'яненко

растей простої, незнатної людини з метою розчули-

стану, здатна на благородні вчинки і глибокі переживання.

епічних творах сентименталістів часто зустрічаються ліричні

ти читача, викликати сердечне співчуття і сльози у

Вона не пристосована до життя, непрактична, не вміє жити

відступи, їх автори нерідко відмовляються від елементів сю-

читача.

"за законами розуму", живе за законами серця, у світі зла і

жету (зав'язка, розвиток, дії, кульмінація, розв'язка). Особли-

несправедливості є наївним диваком.

ве місце у їх творах займає пейзаж як засіб розкриття внутрі-

шнього стану персонажа. Він викликає здебільшого меланхо-

лійні переживання.

Романтизм

XVIII - XIX ст.

Т. Шевченко, П. Куліш, М.

Створення напружених сюжетів, яскравих описів,

Романтичний персонаж—це завжди незвичайна особис-

Романтики люблять екзотичні пейзажі. Природу змальовують

Костомаров,

захоплюючих художніх образів, узагальнень, шо

тість, що має особливі здібності, риси характеру. Це люди-

здебільшого в момент стихії: грози, повені, бурі, урагану.

В.Білозерський, Л. Борови-

мають велике ідейно-естетичне значення

на, яку не розуміє соціум. Такий персонаж найчастіше стає

Такі картини природи допомагають розкрити незвичайність

ковський

вигадцем, зайвою людиною. Романтичний персонаж відчу-

романтичного героя. Романтики часто звертаються до мину-

ває світ, вміє глибоко переживати. Він чутливий до творів

лого, відкриваючи забуті епохи. Твори романтиків відзнача-

мистецтва, та його погляд спрямований у майбутнє. Він

ються глибоким ліризмом, музичністю. Романтики вважали,

шукає альтернативи.

що світ звуків допомагає відтворити внутрішній світ людини.

У їх творах вираження переважає над зображенням, образи,

картини мають подвійне значення - безпосереднє і символіч-

но-трансцендентне. Письменники розглядають і відтворюють

світ як систему символів.

Реалізм

XVIII - XIX ст.

М. Вовчок, І. Нечуй-

Правдиве, історично конкретне, об'єктивне і всебі-

Персонаж реалізму—це "маленька людина" зображена не в

Реалізм заперечував творчі принципи натуралізму з його фак-

Левицький, П. Мирний, І.

чне відтворення життя

екзотичних, а в звичайних обставинах.

тографізмом, безпристрастністю, увагою до біологічних фак-

Франко, І. Карпенко-

торів. Він не фіксує факти, а проникає в їх суть, аналізує.

Карий, М. Старицький, М.

Письменники-реалісти — це дослідники-аналітики. Реалісти

Кропивницький, Б. Грінче-

досліджують джерело зла, вважають, що визначальний вплив

нко

на людину мають суспільно-економічні умови.

Імпресіонізм

XIX - XX ст.

М. Коцюбинський, М.

зображення не предмета, а враження від нього,

У творах імпресіоністів змінюється концепція людини.

У творах імпресіоністів часто відтворюються такі психічні

Хвильвий, Б. Лепкий

орієнтація на почуття, відмова від ідеалізації, часо-

"Пошук єдності й гармонії зі світом, — відзначає Ю. Куз-

стани, як тривога, туга, нудьга, самотність, журба, смуток,

простір ущільнюється і подрібнюється

нецов, — стає далекою мрією (це ріднить імпресіонізм з

відчай, зойк, рідше радість. Це основні дійові особи імпресіо-

романтизмом і неоромантизмом). Натомість у літературу

ністичної лірики.

входить герой стражденний і бунтівний, з рефлексіями і

комплексами, втомлений і водночас агресивний. Творам,

що написані в імпресіоністичній манері, притаманні загли-

бленість у внутрішній психодуховний світ індивідуума,

лірична сугестивність, яка справляє особливий вплив на

читачів, тонкий естетизм".

Модернізм

XIX ст.

М. Коцюбинський, Леся

особлива увага до внутрішнього світу особистості,

Раціоналістичній пасивності, споглядальності, фаталістич-

Модерністи руйнують традиційні конструктивні елементи

Українка, І. Франко, О.

проголошення самоцінності людини та мистецтва,

ності, які властиві реалізму і натуралізму, модерністи про-

твору. Вони іноді відмовляються від сюжету, художнього

Кобилянська

надання переваги творчій інтуїції, розуміння літе-

тиставили культ волі, надлюдини, "філософію чину". З

часу, простору, дії, персонажів, часто використовують іро-

ратури як найвищого знання, що здатне проникати

волюнтаризмом тісно пов'язана ідеологічність. Модерністи

нію, ілюзію, пародію, ускладнену тропіку.

у найінтимніші глибини існування особистості і

одухотворити світ, прагнення відкрити нові ідеї,

вірили, що людина здатна перетворити світ і творили уто-

що перетворять світ за законами краси і мистецтва.

пічні ідеї життєвого ладу.