Середню разову порцію сечі доводять до кипіння у скляній пробірці з додаванням 2% оцтової кислоти. Поява стійкого осаду свідчить про наявність білка у сечі, кількість осаду корелює із вираженістю протеїнурії.
Хронічна гіпертензія
Шифр МКХ-10: О10
1. Класифікація
1.1. За рівнем артеріального тиску (вооз-мтг*, 1999)
| Артеріальна гіпертензія | Систолічний АТ, мм рт. ст. | Діастолічний АТ, мм рт. ст. |
| 1 ступеня (м’яка) | 140–159 | 90–99 |
| 2 ступеня (помірна) | 160–179 | 100–109 |
| 3 ступеня (тяжка) | 180 | 110 |
| Ізольована систолічна | 140 | 90 |
* МТГ – Міжнародне товариство гіпертензії
1.2. За ураженням органів-мішеней (ВООЗ, 1996 з корективами Українського товариства кардіологів, 1999)
| І стадія | Об’єктивні ознаки органічного ураження органів-мішеней відсутні |
| ІІ стадія | Є об’єктивні ознаки органічного ураження органів-мішеней без клінічних симптомів з їхнього боку або порушення функції: - гіпертрофія лівого шлуночка (за даними ЕКГ, ЕхоКГ, рентгенографії); - генералізоване чи фокальне звуження артерій сітківки; - мікроальбумінурія, або протеїнурія, або невелике збільшення концентрації креатиніну у плазмі крові (до 177 мкмоль/л). |
| ІІІ стадія | Є об’єктивні ознаки органічного ураження органів-мішеней за умови наявності клінічних симптомів з їхнього боку або порушення функції: - серця – інфаркт міокарда, серцева недостатність ІІА стадії чи вище; - мозку – мозковий інсульт, транзиторні ішемічні атаки, гіпертензивна енцефалопатія, судинна деменція; - сітківки – крововиливи та ексудати у сітківці з набряком диску зорового нерва або без нього; - нирок – концентрація креатиніну у плазмі крові > 177 мкмоль/л; - судин – розшаровуюча аневризма аорти |
2. Діагностику хронічної гіпертензії під час вагітності проводять на підставі:
-
анамнестичних даних щодо підвищення АТ140/90 мм рт.ст. до вагітності та/або
-
визначення АТ140/90 мм рт.ст. у стані спокою двічі з інтервалом не менше 4 год.
чи 160110 мм рт.ст. одноразово у терміні до 20 тижнів вагітності.
3. Вагітні з хронічною гіпертензією складають групу ризику щодо розвитку прееклампсії, передчасного відшарування плаценти, затримки росту плода, а також інших материнських та перинатальних ускладнень.
4. Питання щодо можливості виношування вагітності вирішується спільно акушером-гінекологом та терапевтом (кардіологом) з урахуванням даних обстеження та інформації про попередній перебіг основного захворювання.
4.1. Об’єм обстеження – див. п. 8.2.
4.2. Інформацію про основне захворювання отримують з медичної документації територіальних (відомчих) закладів охорони здоров’я.
Нет комментариевНе стесняйтесь поделиться с нами вашим ценным мнением.
Текст